Каталог файлів

Які в народу звичаї крилаті,
Який багатий наш духовний світ!
Традиції живуть у кожній хаті
І їх вивчають діти з юних літ.
Щоб українцями по світу крокувати,
Й на цій землі прожити недарма.
І щоб ніхто не зміг нам дорікати,
Що в нас коріння власного нема.
Традиції ніколи не вмирали,
Їх українці свято берегли.
А в світлий час їх з пам’яті дістали
І, наче стяг, в майбутнє понесли.

На прадавній українській землі жили наші діди, прадіди, тут — коріння українського народу, яке сягає в сиву далечінь віків. Ми українці, а значить, маємо знати свою історію, розвивати культуру, традиції, любити свій народ.

А любити свій народ — це значить любити мамину пісню, що вчила добра і ласки, пам’ятати батьківську хату, бабусину скриню, з трепетом брати у руки речі, які в ній є, і берегти, як реліквію.

Сьогодні ми з вами будемо говорити про найцінніші скарби нашого народу, про традиції наших предків, про красу жіночу, та про невід΄ємні атрибути жіночого одягу - про хустку та віночок.

Тож  запрошую вас до  нашої світлиці.

( відеоролик про українські традиції)

Вихованець

Пізнання світу починається з добра. Природа, зокрема рослинний світ, були тим добрим творцем для людини, якого вона шанувала і обожнювала в усі часи. Український вінок нази­вали "знахарем" душі.

   У народі кажуть: "Тримай хатиночку, як у віночку","Хто вміє віночок вити, той уміє життя любити".

   Як символ прихильності богів, вінки прикрашали голови володарів і, зроблені з дорогоцінних металів, вони перетворювалися на корони.

    А що важить віночок у житті українського народу? Виявляється, надзвичайно багато. Це і елемент одягу, і оздоба, і символ. Символ нескінченності життя. Жодного звичаю, жодного обряду в нашого поетичного народу без віночка немає.   Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля й слова, він був і є одвічним символом добра і надії.